розуміти

-і́ю, -і́єш, недок., перех.

1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін. || Сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою. || кого. Сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь. || кого. Правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін. Розуміти з півслова.

2) перев. із спол. що. Пройматися свідомістю (у 2 знач.), бути свідомим (у 2 знач.) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось.

3) перех. і з підрядним реченням. Сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати. || Сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину). Розуміти серцем.

4) Пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу. || перев. із запереч. част. не. Знаходити пояснення, причину чого-небудь. || Робити припущення, здогадуватися про що-небудь. || Осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь.

5) Оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь. || під чим. Мати на увазі.

6) Мати відомості, знання про кого-, що-небудь. || в чому, на чому. Добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь.

••

Розумі́ти що-небудь (де́що) — розбиратися в чому-небудь, мати певні знання з чогось.

Нічо́го не розумі́ти — не тямити зовсім у чому-небудь.

Розумі́ти ді́ло — а) бути досвідченим, обізнаним, розбиратися в чому-небудь; б) здогадуватися, про що йде мова.

7) тільки 2 ос., також зі сл. сам, сама, у знач. вставн. сл. і вставн. речення, розм. Уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь.

••

Нічо́го не розумі́ю — уживається для вираження здивування, збентеження і т. ін.

Оце́ [й] я розумі́ю! — уживається як вигук при вираженні схвалення, заохочення.

Що ви розумі́єте! — уживається як вигук при запереченні чого-небудь.